Примусове вилучення об'єктів, які належать РФ та її резидентам: зміни в законодавстві
29/09/2022
Правовий аналіз
Підготовлено:
У зв'язку з повномасштабним вторгненням 24.02.2022 Російської Федерації на територію України, держава намагається розробити систему засобів боротьби із загрозами національним інтересам та національній безпеці. Одним з таких засобів є вилучення майна держави-агресора та її резидентів, яке дозволить у певній мірі відновити порушені економічні інтереси громадян України, українського суспільства в цілому та держави. У зв'язку з цим прийнято низку законів у сфері примусового відчуження та вилучення об'єктів Російської Федерації та її резидентів в умовах воєнного стану для поліпшення економічної безпеки, територіальної цілісності України.

03.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (далі — «Закон про вилучення»), а 01.04.2022 Верховна Рада прийняла законопроект щодо уточнення окремих положень Закону про вилучення (далі – «Законопроект про зміни»), який передано на підпис президенту.

Саме цей Закон і законопроект є одними із способів відновлення економічних інтересів українського народу та держави.

Також, 03.03.2022 Кримінальний кодекс України доповнено новою статтею 436-2 - виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників (набрала чинності 16.03.2022).

Крім того, 12.05.2022 прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов'язаних з активами окремих осіб» (далі – «Закон про санкції») щодо якого передбачаються стягнення в дохід України активів, які належать фізичній або юридичній особі; активів, якими вона може прямо чи опосередковано розпоряджатися.
Юрист
Яна Михайлюк
Молодший юрист
У зв'язку з повномасштабним вторгненням 24.02.2022 Російської Федерації на територію України, держава намагається розробити систему засобів боротьби із загрозами національним інтересам та національній безпеці. Одним з таких засобів є вилучення майна держави-агресора та її резидентів, яке дозволить у певній мірі відновити порушені економічні інтереси громадян України, українського суспільства в цілому та держави. У зв'язку з цим прийнято низку законів у сфері примусового відчуження та вилучення об'єктів Російської Федерації та її резидентів в умовах воєнного стану для поліпшення економічної безпеки, територіальної цілісності України.

03.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (далі — «Закон про вилучення»), а 01.04.2022 Верховна Рада прийняла законопроект щодо уточнення окремих положень Закону про вилучення (далі – «Законопроект про зміни»), який передано на підпис президенту.

Саме цей Закон і законопроект є одними із способів відновлення економічних інтересів українського народу та держави.

Також, 03.03.2022 Кримінальний кодекс України доповнено новою статтею 436-2 - виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників (набрала чинності 16.03.2022).

Крім того, 12.05.2022 прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов'язаних з активами окремих осіб» (далі – «Законпро санкції») щодо якого передбачаються стягнення в дохід України активів, які належать фізичній або юридичній особі; активів, якими вона може прямо чи опосередковано розпоряджатися.
Метою статті є роз'яснення нововведень у законодавство України та інформування щодо етапів вилучення майна.
Закон про вилучення та зміни до нього
Закон про вилучення було прийнято з урахуванням потреби невідкладного реагування на наявні загрози національним інтересам України, захисту суверенітету і територіальної цілісності, прав, свобод та законних інтересів громадян України.

У законі роз'яснено основні положення та терміни стосовно примусового вилучення майна.
У кого будуть вилучати?
Резидентами РФ відповідно до Закону про вилучення вважаються юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, а точніше:
  • будь-які юридичні особи, в яких РФ є засновником, учасником, акціонером, бенефіціаром;
  • бенефіціар, учасник або акціонер, які фактично мають будь-яку частку бізнесу, пов'язану з РФ;
  • юридичні особи, що фактично мають будь-яку частку бізнесу, пов'язану з РФ.
У Законопроекті про зміни визначаються фізичні особи, у яких можуть вилучати майно:
  • громадяни РФ, а також особи, які не є громадянами РФ, але мають найбільш тісний зв'язок з РФ, зокрема, мають місце проживання або займаються основною діяльністю;
  • фізичні чи юридичні особи (незалежно від громадянства, місця проживання, місцезнаходження, здійснення основної діяльності тощо), які публічно заперечують чи підтримують здійснення збройної агресії РФ проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, та які не зупинили чи не припинили здійснення своєї економічної (зокрема господарської) діяльності на території РФ в період дії воєнного стану в Україні.
Є виключення: вилучення не застосовується щодо осіб, які захищають (захищали) інтереси України в період дії воєнного, надзвичайного стану або в період збройного конфлікту.
Яке майно будуть вилучати?
Майно, яке підлягає вилученню:
  • рухоме та нерухоме майно;
  • цінні папери;
  • кошти, вклади у банках, активи;
  • корпоративні права;
  • інше майно, що безпосередньо або через афілійованих осіб належить РФ або її громадянам (резидентам).
Так як у Законі про вилучення не розкрито поняття «афілійована особа» слід звернутись до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», де вказано, що афілійована юридична особа, в статутному (складеному) капіталі якої фінансова установа має істотну участь або яка має істотну участь у статутному (складеному) капіталі фінансової установи. Тобто, прямо та опосередковано, самостійно або спільно з іншими особами володіє 10 і більше відсотками статутного (складеного) капіталу.

Отже, вилученню підлягає будь-яке майно, яке знаходиться, зареєстроване на території України та напряму або через афілійованих осіб належить резидентам РФ. Крім того, це примусове вилучення об'єктів здійснюється без будь-якої компенсації їх вартості.

Згідно п. 1 ст. 3 Закону про вилучення, - рішення про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності РФ та її резидентів приймається Радою національної безпеки і оборони України (далі - «РНБО») та вводиться в дію указом Президента України.
Процедура вилучення
Слід розглянути процедуру та порядок примусового вилучення:
  • Кабінет Міністрів України (далі – «КМУ») формує проект рішення про примусове вилучення, який повинен містити перелік об'єктів права власності РФ та її резидентів, що підлягають примусовому вилученню, ідентифікацію (місцезнаходження, реєстрацію тощо) об'єктів права власності РФ та її резидентів, найменування осіб, об'єкти права власності яких підлягають примусовому вилученню, строки проведення примусового вилучення кожного об'єкта ( п. 2 ст. 3 Закону про вилучення);
  • КМУ вносить цей проект на розгляд РНБО, яка згідно Закону про вилучення Конституції України, а також Закону про РНБО приймає на своєму засіданні відповідне рішення;
  • Президент України підписує указ, яким вводиться в дію рішення РНБО;
  • затвердження та прийняття указу Президента Верховною Радою України, але не більше ніж протягом 6 місяців після завершення або скасування воєнного стану в Україні.
Надалі, вилучене майно переходить у власність держави в особі Кабінету Міністрів з дня введення в дію указом Президента України рішення РНБО про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів.

Як приклад, можна привести рішення РНБО від 11.05.2022, яке вступило в силу 19.05.2022 щодо вилучення об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, а саме:
  • корпоративних прав.
  • фінансових активів (у вигляді прав вимоги боргу).
  • фінансових активів (кошти на накопичувальному та кореспондентських рахунках, облігації внутрішньої державної позики, депозитні сертифікати, що емітовані Національним банком України, крім заборгованості перед публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та акціонерним товариством «Міжнародний Резервний банк» за наданими кредитами, не включаючи зобов'язання за позиками (кредитами), отриманими юридичними особами згідно з додатком).
Кримінальна відповідальність
Стаття 436-2 ККУ
Згідно цієї статті до кримінальної відповідальності притягуються особи, які надають або будуть надавати допомогу країні-агресору тим самим створюючи небезпеку Україні, а саме вчиняючи наступні дії:
  • виправдування та визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України;
  • заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України;
  • глорифікація її учасників, представників у будь-якій формі, в тому числі шляхом виготовлення та поширення матеріалів.
Виходячи з цього, можна визначити об'єкт складу злочину - мир, безпека людства, національна безпека і міжнародний правопорядок, а суб'єкт - громадянин України, громадянин іноземної держави та особа без громадянства.
Закон про санкції
Цей Закон стосується бізнесу та осіб, які поширюють в Україні російські погляди та бізнес інтереси країни-агресора публічно і таємно.

Відповідно до Закону про санкції підставами для їх застосування є:
  • дії фізичних та юридичних осіб, іноземних держав та інших суб'єктів, які своїми діями створили або сприяли вчиненню загрозі національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (ухвалення рішення щодо збройної агресії проти України, прийняття участі в ухваленні такого рішення, внесення пропозицій в рішення, взяття участі у збройній агресії проти України, фінансування або матеріально-технічно забезпечування діяльності РФ, пов'язаної зі збройною агресією проти України).
Відповідальним за пошук активів і звернення до суду зазначили центральний орган виконавчої влади, який буде забезпечувати реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, які потрапили під санкції (діє лише на період дії правового режиму воєнного стану) та має змогу залучати до виявлення та розшуку таких активів інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Здійснення адміністративного судочинства у таких справах покладено на Вищий антикорупційний суд (далі – «ВАКС»).

Процедура застосування санкції:
  • центральний орган виконавчої влади звертається до ВАКС із заявою про застосування до відповідної особи санкції (розглядається протягом 10 днів з дня її надходження).
  • після розгляду заяви, ВАКС ухвалює одне з таких рішень: про застосування до особи санкції або про відсутність підстав у задоволенні заяви. Рішення набирає законної сили у 5-денний строк з моменту виготовлення повного тексту (копія надсилається заявнику «підсанкційній» особі не пізніше наступного дня після ухвалення).
Висновок
Законодавча ініціатива щодо вилучення російського майна є повністю виправданою.

Однак, деякі юридичні моменти варто вдосконалити. Насамперед, необхідно дуже ретельно працювати з питанням доказування того, що активи, майно, яке фізично належить певним громадянам і певному бізнесу, який є санкційний – російський, або веде співпрацю із державою-агресором. Для цього теж потрібно чітко прописати критерії такого доказування. На території України держава має повний доступ до всіх реєстрів, всієї податкової інформації, тому довести та доказати зв'язок, що конкретний бізнес є російський, що до нього потрібно застосовувати санкції, не є складно. Але чи не буде це порушенням права власності та причиною подання позову до Європейського суду з прав людини, що в подальшому може нівелювати усі позитивні зрушення у цьому питанні?

Отже, Закон про вилучення потребує подальшого доопрацювання. Зокрема, існує необхідність внесення змін як до нього, так і до низки нормативних актів, які визначили б повноваження державних органів з його реалізації.
Законодавча ініціатива щодо вилучення російського майна є повністю виправданою.

Однак, деякі юридичні моменти варто вдосконалити. Насамперед, необхідно дуже ретельно працювати з питанням доказування того, що активи, майно, яке фізично належить певним громадянам і певному бізнесу, який є санкційний – російський, або веде співпрацю із державою-агресором. Для цього теж потрібно чітко прописати критерії такого доказування. На території України держава має повний доступ до всіх реєстрів, всієї податкової інформації, тому довести та доказати зв'язок, що конкретний бізнес є російський, що до нього потрібно застосовувати санкції, не є складно. Але чи не буде це порушенням права власності та причиною подання позову до Європейського суду з прав людини, що в подальшому може нівелювати усі позитивні зрушення у цьому питанні?

Отже, Закон про вилучення потребує подальшого доопрацювання. Зокрема, існує необхідність внесення змін як до нього, так і до низки нормативних актів, які визначили б повноваження державних органів з його реалізації.
Підготовлено для Jurliga.
We offer solutions