Зміни в Кримінальному процесуальному кодексі України під час воєнного стану
19/05/2022
Правовий інсайт
Підготовлено:
З початком введення воєнного стану на території України та проведення бойових дій, безперечно, зупинено роботу судової системи України, принаймні на певний період часу майже по всій країні. Проте станом на травень місяць варто зазначити, що здійснення правосуддя в Україні здебільшого відновлене у тій чи іншій формі, окрім судів, що перебувають на тимчасово окупованій території або які постраждали під час проведення бойових дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Юрист
З початком введення воєнного стану на території України та проведення бойових дій, безперечно, зупинено роботу судової системи України, принаймні на певний період часу майже по всій країні. Проте станом на травень місяць варто зазначити, що здійснення правосуддя в Україні здебільшого відновлене у тій чи іншій формі, окрім судів, що перебувають на тимчасово окупованій території або які постраждали під час проведення бойових дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Правила зміни підслідності
Законодавець додав ще одну підставу зміни підслідності, крім неефективного досудового розслідування, а саме: наявність об'єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. Передавати справу з одного органу досудового розслідування до іншого можна, якщо воно ведеться неефективно. На час воєнного стану такою підставою є ще й той факт, що орган досудового розслідування не може функціонувати.

Справи Національного Антикорупційного Бюро України (далі - «НАБУ») можуть передавати іншим органам виключно Генпрокурор або керівник Спеціалізованої Антикорупційної прокуратури (далі - «САП») і лише за наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ.

Крім того, тепер у Кримінальному процесуальному кодексі України (далі - «КПК України») є прямий дозвіл на створення міжвідомчих слідчих груп зі слідчих різних органів досудового розслідування в умовах воєнного стану.
Функції слідчого судді може виконувати прокурор
Так, якщо відсутня об'єктивна можливість виконання слідчим суддею відповідних повноважень передбачених статтями 140 (привід), 163, 164 (тимчасовий доступ), 170, 173 (арешт майна), 186, 187, 189, 190 (дозвіл на затримання з метою приводу), 206, 219, 232- 235 (обшук), 245-248, 250 (НСРД) та 294 (продовження строку досудового розслідування) КПК України, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб, цю функцію виконує керівник відповідного органу прокуратури.

Однак проблемою є те, що жодна норма Закону не надає перелік випадків, у яких слідчий суддя не може виконувати повноваження, що може створювати випадки безпідставного перебирання прокурором повноважень слідчого судді.

Якщо відсутня об'єктивна можливість виконання процесуальних дій у визначені строки вони мають бути проведені невідкладно за наявності можливості, але не пізніше ніж через 15 днів після припинення чи скасування воєнного стану.
Поновлення процесуального строку
Під час воєнного стану допускається поновлення строку розслідування, якщо слідчий або прокурор подали клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану. Тобто, по суті, більшість справ можна відкласти і повернутися до їхнього розслідування після війни.

Водночас, для захисту прав осіб, які переслідуються за вчинення кримінального порушення, раніше строк досудового розслідування обчислювався з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру державних рішень (далі – «ЄРДР»). Тепер таким початковим моментом є також винесення постанови про початок досудового розслідування. Як і раніше, єдиною слідчою дією, яка може бути проведена до початку розслідування є огляд місця події.
Зберігання документів і матеріалів слідства та арештованого майна
В умовах воєнного стану копії матеріалів кримінальних проваджень в обов'язковому порядку зберігаються в електронній формі у дізнавача, слідчого чи прокурора. Якщо такі дані були втрачені, вони підлягають відновленню — якщо не завершилися направленням до суду.

Рішення про відновлення приймає слідчий суддя за клопотанням прокурора або слідчого чи дізнавача, погодженого з прокурором, або сторони захисту чи потерпілого.

Обов'язковими умовами для відновлення є: наявність витягу з ЄРДР або постанови про початок досудового розслідування, відповідних матеріалів фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інших носіїв інформації, а також копій документів, засвідчених з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Речі або документи, на які у кримінальному провадженні було накладено арешт і які були втрачені через об'єктивні обставини, відшкодовуються із держбюджету у випадках та порядку визначеним законом.
Порядок проведення слідчих дій
Допускається проведення слідчих дій у нічний час.

Як в цей час, так і в інший, обшук або огляд особи, її житла чи іншого володіння можна проводити без залучення понятих, але за умови, якщо на це є об'єктивні обставини: це неможливо або пов'язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров'я. Ще одна умова: хід і результати такого обшуку або огляду мають обов'язково фіксуватися – шляхом здійснення безперервного відеозапису.

Так само під час допиту свідка або потерпілого під час воєнного стану його покази мають обов'язково фіксуватися на відео та проходити за участі захисника. В іншому випадку ці докази не будуть враховані в суді.

При цьому, участь захисника у процесі може бути дистанційна — по відеозв'язку чи телефону. Якщо ж особі потрібен перекладач пояснень, показань або документів, а його участь неможлива, цю функцію може виконати дізнавач, слідчий або прокурор.
Граничний термін затримання особи
Під час воєнного стану дозволяється затримувати осіб без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури — на термін, не більший за 216 годин (9 діб). При цьому, затриманій особі має бути повідомлено про підозру протягом 72 годин (3 діб) з моменту затримання. Якщо цього не відбулося, її мають негайно звільнити.

Керівник прокуратури може продовжувати строк тримання під вартою до одного місяця – неодноразово в межах строку досудового розслідування. Але він має повідомити про це прокурора вищого рівня та суд.

У кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків досудового розслідування.

Якщо провести підготовче судове засідання неможливо, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання — але не більше ніж на два місяці. Так само пролонгується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою під час судового розгляду.
Висновок
Черговий етап внесення змін та доповнень до КПК України підтвердив загальну тенденцію обмеження кримінальних процесуальних гарантій прав особи у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану та спрощення порядку кримінального судочинства, здійснюваного в особливий період. Деякі з оновлених положень законодавства є цілком очікуваними, вони спрямовані на його гармонізацію та усунення можливих прогалин. Інші ж, зокрема новели, які стосуються обмеження принципу безпосередності дослідження показань, особливостей оцінки допустимості доказів, суттєво змінюють ту концептуальну модель кримінального провадження, яка склалася на підставі положень КПК України 2012 року.

Виправданість та ефективність цих новацій покаже час та правозастосовна практика.
Черговий етап внесення змін та доповнень до КПК України підтвердив загальну тенденцію обмеження кримінальних процесуальних гарантій прав особи у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану та спрощення порядку кримінального судочинства, здійснюваного в особливий період. Деякі з оновлених положень законодавства є цілком очікуваними, вони спрямовані на його гармонізацію та усунення можливих прогалин. Інші ж, зокрема новели, які стосуються обмеження принципу безпосередності дослідження показань, особливостей оцінки допустимості доказів, суттєво змінюють ту концептуальну модель кримінального провадження, яка склалася на підставі положень КПК України 2012 року.

Виправданість та ефективність цих новацій покаже час та правозастосовна практика.
We offer solutions