Особливості внесення коштів на депозитний рахунок регулюються главою 21 ІІ розділу Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595).

Порядок внесення коштів на депозитний рахунок нотаріуса виглядає наступним чином.

1. Внесення коштів здійснюється на підставі письмової заяви особи, яка визначає мету внесення, суму, сторони правочину та порядок подальшого перерахування.
Нотаріус у свою чергу зобов’язаний перевірити правомірність підстави внесення, провести ідентифікацію особи та встановити джерело походження коштів відповідно до законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Внесення коштів проводиться будь-яким шляхом внесення переказу готівки через банки або безготівковим перерахуванням сум з рахунку особи на спеціальний депозитний рахунок нотаріуса.
Нотаріус виступає лише розпорядником депозитних коштів у межах, визначених законом та волею сторін, і не набуває права власності на ці кошти. Простіше кажучи, нотаріус є посередником між сторонами.
Кожна операція вноситься до журналу обліку депозитних сум, а особі, яка вносить кошти, видається підтвердження про прийняття. Нотаріус не має права використовувати депозитні кошти на власний розсуд чи для власних потреб. Дотримання принципів об’єктивності, фінансової прозорості та належного обліку є однією з основ довіри до нотаріального інституту.

2. Передача коштів із депозиту можлива лише після настання передбачених умов або на підставі письмової заяви уповноваженої особи.
Якщо виникає спір щодо права на отримання коштів, нотаріус має право утримувати їх до моменту вирішення питання у судовому порядку. Такий підхід забезпечує неупередженість та законність дій нотаріуса, запобігаючи неправомірному вибуттю коштів.
Проте, також не варто враховувати певні нюанси, як от - строк зберігання коштів, який на даний момент становить 3 роки.
Вищенаведена інформація стосується загальних особливостей внесення та зберігання коштів на депозитному рахунку нотаріуса.

Типові практичні приклади застосування інституту внесення та зберігання коштів на депозитному рахунку нотаріуса.

1. Виконання грошового зобов’язання за відсутності кредитора в орендних відносинах.
Наприклад, боржник зобов’язаний сплатити орендну плату, але орендодавець ухиляється від прийняття коштів, змінено місце проживання кредитора, існує спір між кількома особами щодо права на отримання коштів.
В такому разі, хорошою ідеєю буде – внесення боржником коштів на депозит нотаріуса.
Відповідно, зобов’язання буде вважається виконаним належним чином. Також, знімається ризик прострочення та унеможливлюється нарахування штрафних санкцій.

2. Купівля-продаж нерухомості.
Наприклад, покупець і продавець домовляються, що гроші передаються не напряму продавцю, а зберігаються у нотаріуса до моменту держреєстрації права власності.
Покупець вносить кошти на депозитний рахунок нотаріуса, який посвідчує договір, а після реєстрації переходу права власності перераховує кошти продавцю.
Таким чином, ми мінімізуємо шахрайські ризики, контролюємо виконання умов договору і, що саме головне, в разі виникнення можливих спорів отримуємо хорошу доказову базу.

3. Розрахунки при спадкуванні.
Один зі спадкоємців повинен виплатити компенсацію іншому спадкоємцю або відшкодувати обов’язкову частку.
Кошти вносяться на депозит нотаріуса, який веде спадкову справу.
І в кінцевому результаті - нотаріус фіксує факт виконання обов’язку, а спадкоємець отримує свідоцтво без ризику подальших претензій.

4. Виконання рішення суду.
Наприклад, боржник бажає добровільно виконати рішення суду, але кредитор не надає реквізитів або ухиляється від прийняття коштів.
Кошти перераховуються на депозит нотаріуса з повідомленням стягувача.

Special for Liga.