Ринок металобрухту, окрім загальних проблем у вигляді зниження попиту та дефіциту трудових ресурсів, також може отримати зміни правового регулювання, які, за оцінкою представників суб’єктів господарювання у сфері заготівлі металобрухту, можуть мати негативні наслідки.

Стан правового регулювання ринку металобрухту
Питання прозорості ринку металобрухту та забезпечення ефективності його функціонування не є новим, але тривалий час не втрачає актуальності. Наразі у центрі дискусії постають питання щодо необхідності заборони або тимчасового зупинення експорту металобрухту, з огляду на непрозорість оформлення сертифікатів Євро-1 та необхідність забезпечення внутрішнього ринку металобрухтом, з приводу чого різняться думки представників металургійних підприємств та представників суб’єктів заготівлі металобрухту.
Слід враховувати те, що непрозорість суспільних відносин у будь-якій сфері не завжди зумовлена дефектами правового регулювання, а може бути наслідком неналежного правозастосування, відсутністю ефективного контролю та наявності корупційної складової. У свою чергу, складність правового регулювання не лише не додає привабливості галузі для іноземних інвесторів, але й може спричинити зворотний ефект у вигляді відсутності правової визначеності та провокування зловживань.

Важливим кроком у забезпеченні прозорості та ефективності функціонування суб’єктів господарювання, що здійснюють заготівлю металобрухту та операції з металобрухтом стало прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо детінізації ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом» від 14.07.2020 № 776-IX.
Законом встановлено вимоги до суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, вимоги до приймальних пунктів, до документального оформлення заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом, покладено відповідальність за достовірність даних про джерело походження металобрухту на продавця (постачальника) брухту, скасовано поділ металобрухту на промисловий і побутовий. Також законом було спрощено вимоги до заготівлі металобрухту (без його переробки).

Запропоновані зміни до законодавства
Наприкінці лютого 2023 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроекти
№ 9066 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення безпеки на залізничному транспорті» та № 9067 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за втручання в діяльність залізничного транспорту».
Законопроектом №9066 пропонується викласти статтю 4 Закону України «Про металобрухт» в новій редакції. Відповідно до Порівняльної таблиці до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення безпеки на залізничному транспорті» дана стаття доповнюється лише двома частинами: «Приймання на брухт елементів інфраструктури залізничного транспорту та/або деталей і вузлів залізничного рухомого складу дозволяється лише від суб’єктів господарювання, що використовують зазначене майно під час провадження своєї господарської діяльності, за наявності оригіналу або належним чином засвідченої копії чи витягу з відповідного акта про списання такого майна з балансу та документів, що підтверджують його використання в господарській діяльності. Перелік елементів інфраструктури залізничного транспорту, деталей і вузлів залізничного рухомого складу, які дозволені до приймання на брухт, затверджується Кабінетом Міністрів України.».

Таку пропозицію з осторогою зустріли суб’єкти господарювання, які пам’ятають труднощі діяльності, викликані існуванням поділу металобрухту на промисловий та побутовий. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.1999 № 1696 був затверджений Перелік видів побутового металобрухту, але на практиці відносини із заготівлі металобрухту не отримали чіткого регулювання, а труднощі класифікації, зі слів підприємців, були підставою для значних зловживань.

Також у законопроекті № 9066 передбачається затвердження Урядом Переліку елементів інфраструктури залізничного транспорту, деталей і вузлів залізничного рухомого складу, які дозволені до приймання на брухт. Втім, з урахуванням попереднього досвіду, є ризики того, що відносини в цій частині не лише не набудуть правової визначеності, але й отримають нові виклики, пов’язані з проблемою визначення відповідності тих чи інших частин металобрухту переліку.
Законопроектом №9067 пропонується викласти статтю 213 КК України в новій редакції, що передбачає, утворення нових складів кримінальних правопорушень. 2. « Здійснення заготівлі металобрухту, шляхом приймання від фізичної або юридичної особи, яка не є підприємством залізничного транспорту, на брухт елементів інфраструктури залізничного транспорту та/або деталей і вузлів залізничного рухомого складу, перелік яких встановлений законодавством, уповноваженими особами суб’єкта господарювання – караються позбавленням волі на строк від одного до трьох років. 3. Дії, передбачені частиною першою та другою цієї статті, якщо вони вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, – караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.» .

Аналогічний проект закону про посилення кримінальної відповідальності за втручання в діяльність залізничного транспорту зареєстрований у Верховній Раді України № 6439 від 16.12.2021. За результатами опрацювання поданого законопроекту Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України вказало на відсутність переконливих аргументів на користь того, що існуюча адміністративна відповідальність за вищезазначені діяння є недостатньою, оскільки приймання на брухт елементів інфраструктури залізничного транспорту та/або деталей і вузлів залізничного рухомого складу є одним із різновидів діяльності щодо заготівлі металобрухту; та на логічній необхідності доповнення кримінального закону і іншими подібними складами, наприклад, щодо протиправного приймання на брухт технічних засобів телекомунікацій, що лише ускладнить кваліфікацію відповідних правопорушень.
Однак наразі законопроект № 9067 рекомендовано Комітетом з питань правоохоронної діяльності до включення до порядку денного, а законопроект № 9066 перебуває на опрацюванні в Комітеті з питань транспорту та інфраструктури.

Підготовлено для Юрист&Закон.