Таку пропозицію з осторогою зустріли суб’єкти господарювання, які пам’ятають труднощі діяльності, викликані існуванням поділу металобрухту на промисловий та побутовий. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.1999 № 1696 був затверджений Перелік видів побутового металобрухту, але на практиці відносини із заготівлі металобрухту не отримали чіткого регулювання, а труднощі класифікації, зі слів підприємців, були підставою для значних зловживань.
Також у законопроекті № 9066 передбачається затвердження Урядом Переліку елементів інфраструктури залізничного транспорту, деталей і вузлів залізничного рухомого складу, які дозволені до приймання на брухт. Втім, з урахуванням попереднього досвіду, є ризики того, що відносини в цій частині не лише не набудуть правової визначеності, але й отримають нові виклики, пов’язані з проблемою визначення відповідності тих чи інших частин металобрухту переліку.
Законопроектом №9067 пропонується викласти статтю 213 КК України в новій редакції, що передбачає, утворення нових складів кримінальних правопорушень. 2. « Здійснення заготівлі металобрухту, шляхом приймання від фізичної або юридичної особи, яка не є підприємством залізничного транспорту, на брухт елементів інфраструктури залізничного транспорту та/або деталей і вузлів залізничного рухомого складу, перелік яких встановлений законодавством, уповноваженими особами суб’єкта господарювання – караються позбавленням волі на строк від одного до трьох років. 3. Дії, передбачені частиною першою та другою цієї статті, якщо вони вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, – караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.» .